Бівак (бівакувати)

Бівак — це здебільшого екстрений прихисток або споруда, яка в горах має слугувати заміною хатині чи намету за несприятливих умов. Бівачні споруди мають велику традицію в Альпах і будуються там, де далеко до цивілізації або відстань сходження чи переходу настільки велика, що під час підйому може загрожувати різка зміна погоди чи вплив інших чинників. Можна натрапити на кам'яні біваки, бляшані будки для кількох осіб, дерев'яні хатинки тощо. У багатьох випадках такі прихистки обладнані, наприклад, ліжками, ковдрами, дровами, печами, пальниками, продуктами тощо.

Біваком або бівакуванням також можна назвати екстрену ночівлю просто неба (наприклад, у бівачному мішку - мішку Здарського) в горах чи на природі. Найвище бівакування здійснив у 1983 році альпініст Йозеф Раконцай із напарником Агостіно да Поленца, і це відбулося на висоті 8561 м н. р. м.

У Високих Татрах під біваком зазвичай розуміють великий валун, під яким можна сховатися або переночувати. Стверджується, що в кожній татранській долині можна знайти принаймні одне таке укриття.